Штани жіночі, чоловічі, дитячі трикотажні

Брюки (нідерл. broek) - предмет поясного одягу, що покриває нижню частину тіла, у тому числі кожну ногу окремо, і закриває коліна. У класичному варіанті штани внизу досягають щиколоток або верхньої частини стопи. Носяться на талії або на стегнах. Штани носять як самостійний предмет одягу, так і в комплекті з брючним костюмом. Штани, довжиною вище колін, називаються шортами.

Для фіксації верхнього краю можуть бути використані поясний ремінь, бретелі, підтяжки. Часто є ширинка, або гульфік - проріз-клапан, що застібається на гудзики або блискавку.

Брюки носили вже ті давні люди, які прийшли в досить прохолодні широти, підтвердження цього було знайдено при виявленні мумії Еці в Альпах, який жив у період хаколіту. Також є недостовірні джерела, які стверджують, що слово "брюки" походить від міста Брюгге в Бельгії. ( Автор Е. Шалмієв).

У Євразії штани носили кочові народи, що було дуже зручно під час верхової їзди. Зокрема, серед перших з кочових народів були скіфи, перси, а потім гуни та германці. Спочатку кожна штанина була окремим предметом, тому в багатьох мовах назва цього виду одягу є іменником множинного чи двоїстого числа.

В Україні термін "штани" з'явився в другій половині XVIII століття, після чого "портами" стали називати нижній одяг (нині, кальсони). Слово «брюки» (від нідерл. broek) в Україні з'явилося XVIII столітті, у зв'язку з петровськими реформами, і спочатку означало «штани моряка». Хоча штани зазвичай вважаються парами і використовуються лише в множині, проте в українській морській термінології зберігся термін «брюканець», який вживається в однині. На вигляд брюканець якраз і є «половиною штанів», будучи рукавом, що закриває кільцевий зазор між палубою і щоглою і запобігає попаданню в трюм води, що стікає по щоглі. По-справжньому поширеним слово «штани» стало лише через сто років.

У Стародавньому Римі штани спочатку вважалися варварським одягом, але під час воєн із варварами, у зв'язку з необхідністю захисту від холоду сніговою зимою, вони спочатку були запозичені легіонерами, а потім і іншими римлянами. Причому популярність набули саме короткі штани, як малопомітні під традиційним римським одягом. Слово "брюки" (брок) існувало у галлів, так вони називали штани. Саме тому частину Галлії римляни назвали Галлі Броката («Галія в штанах»).

На Сході, на відміну від Європи, штани традиційно носилися не тільки чоловіками, а й жінками, причому жіночі штани або шаровари, що носилися під сукнею та спідницею, виконували функції спідньої білизни (а відсутність штанів під спідницею вважалося непристойним).

У Стародавньому Китаї штани спочатку вважалися варварським одягом, але потім, з появою власної кавалерії (одягненої в штани), дуже швидко набули популярності. На відміну від Близького Сходу та Середньої Азії, тут штани могли носитися жінками не лише як спідня білизна, а й замість спідниці.

У середньовічній Японії широкі штани — хакама — зазвичай було заборонено носити простолюдинам (їм дозволялося носити лише пов'язку на стегнах), це дозволялося лише з дуже урочистим випадкам на кшталт свого весілля. Оскільки штани фактично були показником соціального статусу, крім самураїв і придворних їх носили також і представниці вищої аристократії.